Центр дитячої та юнацької творчості Краснопільської селищної ради

Осередок духовності, просвітництва та милосердя

Особисте і церковне життя для традиційного українського суспільства завжди були нерозривними. Будь - яка сільська чи міська громада споконвічно гуртувалася навколо свого храму і своєї парафії. Все життя людину супроводжували церковні обряди: хрещення, вінчання і, зрештою, вхід у вічність. Храм був чимось більшим, аніж духовним центром громади: в минулому він слугував осередком освіти та культури, скарбницею історії «малої» Батьківщини та, в певній мірі, центром суспільного життя. Як архітектурна споруда, кожна церква організовувала навколишній простір, надавала неповторної оригінальності місту чи селу.

До одного із таких осередків духовності, а саме до Угроїдського Пророко-Іллінського Храму, днями завітали ми, вихованці гуртка «Історики-краєзнавці» Краснопільського центру дитячої та юнацької творчості разом зі своїм керівником Янковою О.Л.

Подвір'я храму вражає своєю ошатністю й чистотою. Квітники, дитячий майданчик, колодязь, бесідка, павільйон для святкових трапез, новий храм-хрестильня – всі ці споруди злилися в єдиний ансамбль, додавши вишуканості і сучасності основній храмовій будівлі. Думаємо, що кожен, хто бував у Іллінському храмі, не залишився байдужим і до його внутрішньої оздоби. Купольна частина уособлює собою небо, на якому розсипані зірки та рівненьким рядочком вишикувались херувими. У будівлі, заввишки понад п’ятнадцять метрів повністю перештукатурені всі стіни відреставровані розписи. Але так було не завжди.

Історія Іллінського храму сягає глибини 18 століття. Архівні джерела свідчать, що збудований він був у 1847 році місцевим поміщиком, колезьким асесором Миколою Антоновим, про що і сьогодні свідчить напис біля входу. Розташувався храм далеко від основної дороги та центру селища, у частині Угроїд, яка в народі називається «радгоспом».

170 років – це порівняно невеликий відрізок часу для історії, але для Іллінського храму ці роки виявились епохою, за якої він став свідком цілої низки подій. Переживаючи період безбожної радянської влади, храм докорінно змінив своє призначення. У 1930 році його було закрито, а в 1933 році за рішенням місцевої влади його було «реорганізовано» у сільський клуб. Своє друге життя, як Православна святиня, Іллінський храм розпочав у 1942 році, повернувшись до свого первозданного призначення - без купола, без дзвіниці і з понівеченими стінами. З того часу починається і триває до наших днів нова віха у його житті – відродження. З 30 листопада 1996 року і до нині настоятелем храму є отець Сергій Зеленський. Разом з новим настоятелем храм отримав і своє нове життя.

З отцем Сергієм ми спілкуємось у одному із приміщень новобудови – так званій «Адмінбудівлі» Іллінської громади. Тут є храмове приміщення, де звершуються Таїнства Хрещення, а у храмове свято тут відбуваються і богослужіння. Також у будівлі розміщені три навчальні кімнати, у яких проходять заняття дитячої духовної школи та духовно-просвітницькі зустрічі для дорослих. В одному з класних приміщень влаштовано бібліотеку (бібліотечний фонд налічує до 600 примірників) та відеозал. І те, і інше в постійному попиті у парафіян, тому двері сюди завжди відчинені.

У Іллінській громаді щорічно проводиться ряд благодійних заходів. Це Пасхальна та Спасівські акції зі збору продуктів для воїнів АТО, збір продуктів для Сумської духовної семінарії.

Перебуваючи в Іллінському храмі, кожен відчуває на собі особливий дух віри і любові, яким випромінює все, що є у храмі і навколо нього. Тому, повертаючись додому, маєш бажання знову переступити поріг до цього храму.

Вихованці гуртка «Історики-краєзнавці» Краснопільського ЦДЮТ